розслідувати

розслідувати
-ую, -уєш, недок. і док., і діал. розсліди́ти, -джу́, -ди́ш, док., перех.
1) Робити дослідження, вивчення кого-, чого-небудь.
2) Виясняти, з'ясовувати, проводячи слідство або розбираючись в якомусь питанні.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "розслідувати" в других словарях:

  • розслідувати — дієслово недоконаного виду діал …   Орфографічний словник української мови

  • розслідити — див. розслідувати …   Український тлумачний словник

  • розслідуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розслідувати …   Український тлумачний словник

  • розслідування — я, с. Дія за знач. розслідувати …   Український тлумачний словник

  • розслідуватися — ується, недок. Пас. до розслідувати …   Український тлумачний словник

  • роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… …   Словник лемківскої говірки

  • нюхати — нюхам, хаш, хат, Пр. 1. Нюхати, визначати запах. 2. Вислідувати; розслідувати …   Словник лемківскої говірки

  • копати — дієслово недоконаного виду ногою копати дієслово недоконаного виду робити заглиблення в землі; розслідувати тощо …   Орфографічний словник української мови

  • выбадувати — дую, дуєш, Пт. [1.] Розслідувати, взнавати подробиці. [2.] Переберати в їжі …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»